Євробачення від імені України

В Ліверпулі – британському місті-побратимі Одеси, що приймає Євробачення від імені України, розпочався Єврофестиваль. Це важлива частина конкурсу, яка виходить далеко за межі концертної зали пісенних змагань. Єврофестиваль складається з безлічі вечірок, виставок, концертів класичної, джазової і попмузики, що відбуваються по всьому місту.

Серед них – 24 україно-британські події включно з карнавальною ходою і світовою прем'єрою альбому QIRIM Джамали спільно з Філармонічним оркестром ВВС. Редакторка УП.Культура Тетяна Пушнова відвідала Ліверпуль в пошуках України.

Британський політес Україна не навалюється на тебе одразу, щойно виходиш з вагону на ліверпульському вокзалі. Хоча, той факт, що це місто приймає конкурс від імені України, і формує таке очікування.

На справжню минулорічну переможницю конкурсу натякає перетворена на жовто-блакитне сердечко літера в написі Eurovision на бігборді, що зустрічає мене прямо на пероні. Слово "Україна" на них відсутнє.

Немає цього слова і в іншій офіційній символіці. Ukraine трапляється мені на очі лише на кількох банерах у Євроселі – гігантській фан-зоні конкурсу на набережній в середмісті Ліверпуля. В ній – сцена, екрани, поле для глядачів, фестиваль вуличної їжі і сувенірні крамнички. На них – ані борщу з варениками, ані українських вишиванок та інших питомо "наших" речей. Хіба що рожеві панамки, як у Kalush.

Фан-зона Євробачення. Фото Ліверпульської міської ради Проте, якщо постаратись, українську сувенірку у фан-зоні таки можна знайти в невеличкому закутку за баром біля виходу. Так, це буквально – в Євроселі зона яток із українськими сувенірами, борщем, чебуреками і верещакою розташована за великою локацією з алкоголем. Discover Ukraine – запрошує напис на арці при вході до українського міні-ярмарку.

"Чому ви вирішили завітати на цю локацію", – питаю я у немолодої британської пари, що розглядає ятку з англомовними українськими книжками. "Ми вже збирались виходити, але люб’язна волонтерка запросила нас завітати в це чудове місце", – відповідає жінка, гортаючи збірку Awesome Kyiv.

Асортимент української ятки у закутку Євросела. Фото Тетяна Пушнова Організатори намагались не вип’ячувати Україну у фан-зоні – це цілком в дусі британської культури політесу, яка прагне забезпечити рівнопредставленість усіх учасників конкурсу. Проте британці не дарма вважаються королями цього політесу – вони не дають забути жодному відвідувачу чи мешканцю Ліверпуля, чому Євробачення відбувається саме тут.

Читайте також: Українські учасники Євробачення TVORCHI прибули на відкриття конкурсу

Жовто-блакитне місто біля моря Кольорова гамма цьогорічного символу Євробачення залишає лише два сценарії для "народної" інтерпретації: тут переважають жовті і сині смуги, а рожева дає можливість адаптувати цю гамму до символіки ЛГБТК+ спільноти, яка є найпристраснішою групою прихильників конкурсу у всьому світі.

Тож, увесь Ліверпуль наповнений жовтою блакиттю: тут повсюду і українські прапори – на будівлях і в сувенірних крамницях, і пофарбовані в кольори українського прапору лавки біля таунхолу, і жовто-блакитні меню ресторанів, і наліпки на перукарнях і крамницях "Ми пишаємось, що приймаємо Євробачення". Тут багато народного креативу – розмальованих вітрин чи жовто-блакитних квіткових композицій в них.

Фан-зона Євробачення на вечірньому концерті. Фото: Тетяна Пушнова У жовто-блакитні кольори підсвічуються фасади офіційних будівель, що нависають над тою таки фан-зоною Євробачення.

Тут тепло, пахне морем і постійно кричать чайки, а люди розслаблені і жартівливі; на вулицях чути різні мови. Тут дуже легко уявити, що я в Одесі, попри дощ, що несподівано проливається по 5 разів на день.

Окрім жовтого і блакитного, у місті багато інших українських символів. Один з них – великі яскраві писанки на алеї в одному з центральних шопінг-молів. Люди масово з ними селфляться.

Гігантські надувні кулі у формі пташок, з яких лунає музика, і які розмальовані в орнаменти-вишиванки та загороджені парканчиками – теж популярні локації для селфі.